Коли в асистента немає інтернету: посилання в один клік

Три рівні доступу

Асистенти відрізняються тим, що їм дозволено в мережі. Одні виконують код із повним доступом і можуть викликати API напряму. Інші вміють отримати вебсторінку, але ніколи нічого не надсилають. Треті взагалі без з’єднання, і в них є лише те, що ви вставили в розмову.

Промпт на нашій головній тепер каже про це прямо. Якщо асистент уміє робити запити, він зобов’язаний зробити всю роботу сам: для створення сторінки не потрібні ні акаунт, ні ключ, ні чиєсь схвалення, і вам не мають видавати команди для запуску. Якщо не вміє — він збирає сторінку в JSON і віддає вам посилання.

1. 01Асистент ставить запитання, на які можете відповісти лише ви: адреса, ім’я, біо, посилання, соцмережі, фото, чи є щось 18+.
2. 02Він пише сторінку в JSON і кодує його в адресу, що починається з tapmy.link/new.
3. 03Ви відкриваєте це посилання. Сторінка показується прев’ю на телефоні, під ним поле адреси і поле пароля.
4. 04Ви натискаєте один раз. Акаунт і сторінка створюються у вашому браузері, і ви опиняєтеся в редакторі.

Що робить для вас сторінка попереднього перегляду

• Перевіряє JSON тими самими правилами, що й API, і каже, яке поле не так, а не падає мовчки.
• Перевіряє адресу під час введення, тож зайняте ім’я спливає раніше, ніж будь-що створено.
• Показує справжній шаблон із вашими справжніми блоками, а не макет: що бачите, те й буде.
• Нічого не створює, доки ви не натиснули кнопку. Посилання — це пропозиція, а не дія.

Якщо посилання вийшло надто довгим

Сторінка на десяток блоків вміщується спокійно; дуже довга може перерости те, що браузери носять в адресі. Тоді асистент надсилає вам сам JSON, а ви відкриваєте tapmy.link/new без нічого: там є поле для вставлення, а далі те саме прев’ю.

Оскільки акаунт ви створили у своєму браузері, зі своєю поштою і своїм паролем, у цьому сценарії немає claim-посилання і нема чого передавати. Сторінка ваша з першої секунди.