MCP — пояснення для тих, хто робить сторінки, а не софт

Інструкція проти кнопок

Асистент може працювати із сервісом двома способами. Прочитати інструкцію — нашу документацію — і писати за нею HTTP-запити, як робив би акуратний розробник. Або сервіс може дати йому набір іменованих кнопок: «перевір це ім’я», «створи сторінку з такими полями», «покажи статистику». MCP — стандарт для другого способу. Кнопки називаються інструментами (tools); те, що їх пропонує, — MCP-сервер.

Обидва шляхи ведуть в одне місце: інструменти Tapmy викликають той самий код, що й API. Різниця — на вашому боці. З інструментами «додай посилання на мою сторінку» — одне речення; асистент обирає `add_block`, заповнює підпис і URL і робить. Без інструментів усе теж працює — він просто спершу пише запит.

Те саме налаштування

В асистенті, який підтримує MCP — Claude Desktop, Claude Code, Cursor і дедалі довший список, — додайте сервер із такою адресою:

• `https://tapmy.link/mcp`
• За бажанням — заголовок `Authorization: Bearer tapmy_sk_…` з ключем із налаштувань акаунта, щоб інструменти діяли у вашому наявному акаунті.
• Більше нічого. Жодного екрана OAuth, жодного застосунку для встановлення.

Що за інструменти

Чотирнадцять, і читаються як список справ: `check_username`, `list_templates`, `list_platforms`, `validate_page`, `create_page`, `whoami`, `get_page`, `update_page`, `add_block`, `set_avatar_from_url`, `import_links_from_url`, `publish`, `get_stats`, `get_claim_link`. Ви ці імена ніколи не набираєте — їх набирає асистент. Ви кажете, чого хочете.

Одна річ, яку варто знати

Коли асистент створює сторінку для нового акаунта, інструмент повертає ключ — а додати цей ключ у налаштування власного підключення посеред розмови асистент не може. Тому кожен інструмент приймає ключ і аргументом, і асистент передає його далі. Ключ ви побачите в розмові; ставтеся до нього як до пароля і відкличте в панелі, якщо розмова потрапила туди, куди не мала.