Посилання в шапці профілю Instagram

Де шукати поле

Відкрийте профіль, натисніть «Редагувати профіль» і знайдіть рядок «Посилання». На момент написання Instagram дозволяє додати туди кілька адрес. Перша показується в профілі як клікабельний рядок під текстом біо, решта ховаються за нею й відкриваються за тапом. Посилання додається вставкою адреси; йому можна задати короткий заголовок, який замінить сирий URL.

Instagram регулярно переставляє елементи. Якщо рядка немає там, де описано, шукайте в редакторі профілю все, що зветься «Посилання», «Сайт» або «Додати посилання», і довіряйте застосунку більше, ніж будь-якій інструкції, зокрема цій.

Одна власна адреса краща за стос чужих

Оскільки поле приймає кілька посилань, напрошується очевидне: скласти з них список. Це працює — і непомітно ставить платформу посередником у кожній вашій зміні. Завершилася кампанія, вийшов трек, переїхала крамниця — і ви знову в редакторі профілю переписуєте список із телефона, у формі, яку ніхто не проєктував для редагування.

Одна адреса, що належить вам, перевертає цю логіку. У профілі назавжди лишається один рядок, а те, що за ним стоїть, змінюється будь-коли. Людина, яка пів року тому зберегла цю адресу, надрукувала її на візитівці чи продиктувала вголос, усе одно потрапить на актуальну сторінку. І читається вона як ваша, а не як перелік чужих доменів.

Саме в цьому сенс особистої адреси на кшталт yourname.tapmy.link: першим читається ваше ім’я, а сторінку за ним ви перекладаєте самі, жодного разу більше не відкриваючи редактор Instagram.

Що людина бачить до тапу

Як адреса має звучати

Посилання з шапки набирають з пам’яті, промовляють у відео й друкують на тому, що потім уже не виправити. Оцінюйте його на слух раніше, ніж на екрані.

• Вимовте адресу на одному видиху. Якщо доводиться диктувати по літерах — вона задовга.
• Уникайте символів, неоднозначних на слух, і цифр, які можна записати словом.
• За можливості без дефісів і підкреслень: їх плутають при наборі й майже не чують.
• Збіг із ніком, за яким вас уже знають, коштує дорожче за гарне слово.

Рядок над посиланням

Instagram показує посилання голим рядком. Він сам по собі не пояснює, навіщо на нього тиснути, — це має зробити останній рядок вашого біо. Скажіть простими словами, що за ним: новий альбом, запис і ціни, меню й години роботи, усі мої посилання. Дієслово з іменником працюють краще за дотепне формулювання: читач поспішає й нічого розшифровувати не буде.

Стрілки, що вказують на посилання, краще не ставити. Instagram уже не раз рухав цей рядок, а стрілка, спрямована в порожнечу, гірша за її відсутність.

Тап відкриває не браузер читача

За посиланням із шапки відкривається вбудований браузер Instagram: вебв’ю всередині застосунку, на телефоні, зазвичай на мобільному інтернеті, з увімкненою стрічкою відео за спиною. Це не Chrome і не Safari з розширеннями, налаштуваннями та збереженими входами. Один цей факт визначає майже все, що сторінці в біо можна дозволити.

• Сторінка має приходити вже відмальованою сервером, а не збиратися скриптом після завантаження.
• Зображення — невеликі й під розмір телефона. Фото просто з камери зазвичай найповільніша частина сторінки.
• Ніщо важливе не повинно залежати від виконання скрипта, живучості кукі чи збереженого входу.
• Авторизація й оплата поводяться тут гірше, ніж будь-де: віддавайте їх звичайному браузеру або застосунку.

Сторіс і актуальне як другий вхід

Посилання в шапці — один вхід. Стікер із посиланням у сторіс — другий, і, на відміну від шапки, він може вести на конкретну річ рівно один день. Збережіть цю сторіс в «Актуальне» — і посилання працюватиме, доки добірка висить у профілі. Виходить постійний другий вхід біля самого верху, який далі не потребує обслуговування.