Налаштування в Cursor, Claude Code та інших
Будь-який кодовий агент підтримує одне з двох: інструкції, які можна прочитати, або інструменти, які можна викликати. Tapmy публікує і те, і те, а під ними той самий API.
Файл навички — для агентів, що читають процедури
Навичка — це Markdown-файл із коротким заголовком про те, коли її застосовувати, і кроками далі. Збережіть наш у теку навичок Claude Code або вставте його текст у правило проєкту в Cursor чи Windsurf — і «зроби мені сторінку з посиланнями» стане задачею, яку агент уміє довести до кінця: запитати, провалідувати, створити, перевірити, передати.
Нічого встановлювати не потрібно, ключ не потрібен теж. Агент робить звичайні HTTP-запити, а перше створення повертає ключ на те, що він створив. Файл лежить за адресою /skill.md і генерується з того самого джерела, що й документація, тож розійтися з API він не може.
- Claude Code: збережіть /skill.md у теку всередині каталогу навичок або додайте MCP-сервер через CLI.
- Cursor і Windsurf: додайте MCP-сервер у JSON налаштувань або тримайте текст навички правилом проєкту.
- Claude Desktop: впишіть адресу сервера в налаштуваннях конекторів; екрана OAuth немає і встановлювати нічого.
- Усе, що вміє лише stdio: міст через mcp-remote, спрямований на ту саму адресу.
MCP-сервер — для агентів, що викликають інструменти
- Адреса tapmy.link/mcp, streamable HTTP, без стану — локально запускати нічого.
- Чотирнадцять інструментів: перевірити ім’я, перелічити шаблони і платформи, провалідувати, створити, прочитати, оновити, додати блок, поставити фото, імпортувати, опублікувати, статистика, claim-посилання, whoami.
- Додайте заголовок Authorization зі своїм ключем, якщо сторінки мають потрапляти у вже наявний акаунт.
- Без ключа створення теж працює: воно заводить provisional-акаунт і повертає ключ у своєму результаті.
Єдине, що дивує
MCP-клієнти фіксують заголовки при підключенні. Ключ, отриманий посеред розмови, додати в підключення вже не можна, і наступний виклик інструмента впав би з «unauthorized» без жодної видимої причини. Тому кожен акаунтний інструмент приймає ключ ще й аргументом, а агент передає далі те, що йому повернуло створення.
Цей ключ з’явиться в листуванні. Ставтеся до нього як до пароля: тримайте розшифровку розмови при собі й відкличте ключ у панелі, коли роботу зроблено або якщо розмова потрапила туди, куди не мала.